безпідставний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безпідставний — а, е. Який не має підстави, підстав; необґрунтований … Український тлумачний словник
безпідставний — [беизп ідзста/ўнией і беисп ідзста/ўнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
безпідставність — ності, ж. Абстр. ім. до безпідставний … Український тлумачний словник
безпідставно — Присл. до безпідставний … Український тлумачний словник
безґрунтовний — а, е. Який не має під собою ґрунту (у 4 знач.); для якого немає жодних підстав; безпідставний … Український тлумачний словник
безосновний — а, е, зах. Безпідставний … Український тлумачний словник
даремний — а, е. 1) Який не дає наслідків; марний. 2) Який не має серйозних причин; безпідставний, непотрібний. 3) діал. Дарований … Український тлумачний словник
неаргументований — а, е. Який не підкріплений аргументами; необґрунтований, безпідставний … Український тлумачний словник
незрозумілий — а, е. 1) Якого не можна зрозуміти, осмислити. || Якого не знає, не розуміє хто небудь. || Якого важко розібрати; позбавлений чіткості, виразності; нечіткий, неясний. || Який своїми діями, вчинками, поведінкою викликає подив, здивування (про… … Український тлумачний словник